Anime-KPI

Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Расширенный поиск  

Новости:

Аниме-КПИ — интроспективная идиосинкразия.

Автор Тема: Seikai no Monshou, Seikai no Senki I, II, III, Seikai no Danshou  (Прочитано 1440 раз)

0 Пользователей и 1 гость просматривают эту тему.

Сергійко

  • Ветеран
  • *****
  • Карма: +463/-17
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 1600
  • дедушка своей внучки
    • FTP
    • Просмотр профиля
Seikai no Monshou, Seikai no Senki I, II, III, Seikai no Danshou
« : 20 Декабря 2010, 03:43:20 »

Трохи дивно, що цей твір ніде в нас раніше не обговорювався. На старому форумі він теж згадувався тільки мимохідь.
Так, жанр цього твору,– космоопера,– безперечно, далеко не новий, але розвиток і становлення він головним чином отримував у літературі і в художніх кінофільмах або телесеріалах, в аніме ж не так вже і багато його представників. Хоча, є безліч анімешок, які містять в собі окремі елементи цього жанру, але не повноцінних космоопер, з усіма необхідними атрибутами і відповідним сюжетом і належною історією. Я хочу сказати, що не можна називати космооперою в повному значенні цього слова те, що є мехами, де космос - просто фон, а війна між расами (або націями) - лише привід ці самі меха застосувати.
Але не тільки цим цікава серія Seikai: цей твір (до речі, знятий по новелам, тобто теж має літературне джерело) гідний того, щоби не загубитись у жанрі космоопери, навіть якщо не обмежуватись виключно анімешними рамками.
Це було замість вступу, бо якось не з руки було зразу з місця і в кар'єр. А тепер опишу твір більш детально.
Перша серія Crest of the Stars починається багатообіцяюче: так, космічні бої будуть, і реалізовані вони досить непогано, починаючи від планування, підготовки і продовжуючи самим їх показом, як самих дій кораблів, так і командування боєм і рішення командирів. Виглядає досить ефектно і правдоподібно. Втім, найбільше ця складова розрита у другому сезоні (тобто Banner of the Stars).
Однак те, що вирізняє це аніме (особливо сильно це помітно в Crest of the Stars) – це увага і особлива любов до персонажів. Характери пропрацьовані дуже добре, і в першу чергу це стосується, зрозуміло, головних персонажів, на розвиток і показ відносин між якими буде витрачено заледве чи не більша частина всього першого сезону. І паралельно з цим ми знайомимось зі всесвітом, із націями, що його населяють, встановленими законами і, як не важко здогадатись, початком нової війни і її причинами.
Насправді, автори заклали ще й чималенький такий ідейний підтекст. І подаються нам ці ідеї в дещо дивній формі: ми як би спостерігаємо на війну з того боку барикад – принаймні, таке в мене склалось враження. Людська імперія Ав, що захопила половину Всесвіту,– це втілення зла, бездушний механізм, який формують із слухняних людей з модифікованими генами, що живуть набагато довше людей і не здатні на бунт. Ав ніяким чином цього не заперечують. Протистоять же їм решта націй Всесвіту, що сформували Об'єднане Людство.
Хех, а тепер я не буду спойлити. Приводом для війни послужило те, що Імперія без будь-якої видимої на те причини атакувала човни Об'єднаного Людства. Саме епізод цього бою крейсера Готлота проти десяти есмінців Людства ми і бачимо на початку першої серії. Взагалі-то, цей сповнений драматизму бій добре продемонстрував усі можливості і причини бойової слави Ав і переваги важкого класу човнів. А далі все потроху закрутилось: війна, можливо, триватиме навіть не одне століття
Іще однією важливою якістю цього аніме є певна створювана ним характерна атмосфера. З одного боку, добре відчувається епічність, масштабність того, що відбувається, і це при тому, що нам показують лише зовсім малу частину подій. З іншого – певна особлива ліричність, точніше мені важко передати словами. Окрім сюжету, про який я вже пару слів написав, досягається це за рахунок музики; зокрема, тема опенінгу дуже в дусі широких просторів, зірок і величних, масштабних історій. З приводу інших мелодій, то, окрім хіба що пари треків з першого серіалу, самі по собі важко сприймаються: вони цінні саме у підтексті, надаючи необхідний настрій картині. Словом, хоча і нічого видатного, але музичним супроводом я цілком задоволений.
Продовжуючи тему, мабуть, самі персонажі формують цей настрій: люди Ав поводять себе не так, як звичайні люди, а ті ж, хто народився на планетах, лише гідно доповнюють картину. Можливо, не остання роль, як це не дивно, кота Айдахо. Йому приділена досить велика увага і бачимо ми його доволі часто, тож, мабуть, він вартий того, щоби пригадати про нього і тут.
Після двох серіалів випустили щось на кшталт передісторії (Crest of the Stars: Birth): якщо коротко, то бачимо розкриття таємниці того кохання, дитям якого стала Лафіель. Насправді, дивиться на ура, сумно лише... Сподіваюсь, мене зрозуміють ті, хто бачив, через що, бо не хочу розкривати сюжет.
Якщо ви переглянули перші два серіали, то в третьому ви, мабуть, відчуєте, що основний сюжет, пов'язаний із війною, тут бере паузу, і основна історія набуває більш локального змісту. Виключно через це третій сезон мені сподобався трохи менше за попередні, але, насправді, в ньому теж є багато гідних моментів і по-своєму він цікавий.
Короткий Banner of the Stars III після цього сприймається як епілог, або як прощання, або як три крапки укінці. Що ще кидається в очі, особливо коли роблять вставки із попередніх сезонів – значно вищий рівень графіки. Загальний характер промальовки в них більше на рівні початку 90-х, разом з тим, усі сезони відзначала непогана деталізація.
Крім вищеперерахованого, в серію входять три фільми, кожен – стиснутий переказ відповідного сезону. Переглядав я їх з проміжком більше двох років із серіалом, тож не зрозумів, чи були там якийсь додатковий матеріал, але, як на мене, вирізати із серіалів особливо нічого не варто. А, так, третій фільм я не дивився, бо без поняття, де до нього шукати субтитри (бодай англійські). Може хто знає?
Отже, твір залишив виключно приємне враження, але і він не позбавлений недоліків. Вірніше, єдиний недолік, який я можу закинути – занадто мало серій. Можливостей для розвитку історії тут безліч (причому як продовжень, так і доповнень), і всі вони не реалізовані. А так... Я навіть не знаю, до чого ще прискіпатись. Єдине що радує – це те, що деталі сюжету я добряче підзабув, і тепер є змога з інтересом переглянути ще разочок. Що, тим не менш, не позбавляє суму, який відчуваєш по перегляду Seikai no Senki III
« Последнее редактирование: 21 Декабря 2010, 02:27:25 от Сергійко »
Записан
 

Страница сгенерирована за 0.315 секунд. Запросов: 33.