Anime-KPI

Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Расширенный поиск  

Новости:

Аниме-КПИ — вопиющая несознательность!

Автор Тема: Area 88 OVA  (Прочитано 1261 раз)

0 Пользователей и 1 гость просматривают эту тему.

Сергійко

  • Ветеран
  • *****
  • Карма: +461/-17
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 1592
  • дедушка своей внучки
    • FTP
    • Просмотр профиля
Area 88 OVA
« : 08 Октября 2009, 03:13:00 »

Бачив я багато відгуків про те, що OVA 85-го року значно краща за свій телевізійний рімейк, що вийшов у 2004, практично за всіма пунктами. Зацікавився, і вирішив поглянути, що ж такого у цьому аніме. Рімейка я не бачив, й бажання якось, чесно кажучи, не виникає. А от OVA-шка, яка є першою екранізацією манги за 1979-1986 роки, загалом не розчарувала. Пред'являти якісь претензії до графіки аніме 24-річної давності не зовсім доречно, утім, особисто я не мав би їх, навіть якби аніме вийшло цього чи минулого року, тому що промальовка, загалом, на непоганому рівні, хоча і в дусі тих часів. До речі, тим самим духом 80 просякнуто все аніме, принаймні мені так здалось. Це не тільки характерна картинка, але і музика, пісні (деякі з яких англійською), і щось іще у самому сюжеті.
Те, що я бачив на екрані, викликало у мене порою стійкі асоціації із іграми на приставці. Сюжет же, місцями, і справді нагадував комп'ютерну гру: знищуєш ворожі літаки, заробляєш за це гроші, а натомість апгрейдиш літак, зброю, докуповуєш пальне, патрони, снаряди, проходиш місії (одні простіші, інші складніші). Розмаїття моделів літаків, при цьому, нагадувало Elite Games. При тому, що повітряні бої, у більшості випадків, самі по собі мене цікавили мало (порою під них я навіть дрімав), а на третій овашці своєю певною одноманітністю почали набридати, я, все ж, не можу не відмітити, що уваги цьому приділено більш ніж достатньо. І що радує, втрати несуть обидві сторони. Це вносило певну інтригу і елемент несподіванки, і я розцінюю як великий плюс.
Але не це зацікавило мене. А сюжет, розкриття персонажів, і ті питання, які поставили автори у цьому творі. Головний герой (далі підуть зовсім невеликі спойлери) був через обман кращого друга змушений, проти своєї волі, служити найманцем у іноземній армії і вбивати людей, що його геть не радувало. Звісно, сюжет розвивається навколо нього, але багатьом іншим, як основним, так і другорядним персонажам теж приділена своя доля уваги і часу.
Сюжет нелінійний і непогано задуманий, хоча і ряд моментів викликав у мене питання. Нехай, скажімо, контрактом льотчикам було заборонено покидати країну, але хіба Шин не міг за весь той час, що був на Зоні 88, бодай разу зателефонувати Рьоко, чи написати листа, чи хоч якось дати про себе знати? Певні нарікання також маю до озвучки - порою я реально не міг зрозуміти, хто говорить, бо голоси були дещо схожі, а рух губами не дуже виразний, порою ж навіть не синхронізований зі словами, що мені було трохи незвично.
Тепер те, що автори хотіли донести. Основне - це тема реабілітації після війни, але затронули також питання впливу дитинства на характер і подальшу долю людини; вірності і віри в кохану людину; за які ідеї воюють люди; морального вибору і визнання за собою права вбивати інших людей; справжньої, чоловічої дружби тощо
Словом, твір дуже й дуже гідний, і має багато позитивних сторін. Та що там! Це аніме багато краще за багато з того, що виходило на два десятки років пізніше. (Спойлер: а кінцівка - то взагалі повна несподіванка для мене була. І примусила призадуматись. І справді, коли саме колишній Шин перестав бути сам собою. Можливо, тоді, коли підбив свого товариша? Або коли вбивство для нього стало буденною справою? Чи, може, ще задовго до того, коли він наважився на перше вбивство, визнавши його за необхідгість? Чи навіть ще до того?)
(Іще спойлер: деяких інших персонажів можна також розглядати, як засоби вираження думок авторів про долю Шина (ну тільки я їх по іменам не пам'ятаю): один з них - застереження Шину, хоча і запізніле, того, ким він ризикує стати у майбутньому; інший - який вибір він міг би зробити, аби не вбивати (дезертувати і бути розстріляним); третій (той льотчик з третьої серії, у якого обличчя в шрамах) - як він міг би отримувати задоволення від своєї роботи, втративши майже будь-яке уявлення про цінність людського життя)
« Последнее редактирование: 08 Октября 2009, 03:25:06 от Сергійко »
Записан
 

Страница сгенерирована за 0.101 секунд. Запросов: 33.