Anime-KPI

Пожалуйста, войдите или зарегистрируйтесь.

Расширенный поиск  

Новости:

Аниме-КПИ: здесь любят цундере.

Автор Тема: Macross  (Прочитано 2879 раз)

0 Пользователей и 1 гость просматривают эту тему.

Alex_Fox

  • Адекватный Мудак
  • Модератор
  • *****
  • Карма: +2391/-95
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 6333
  • Why do you hate gingers so?
    • Просмотр профиля
Macross
« : 23 Февраля 2009, 12:35:54 »

Тема перенесена из раздела "Аниме".

Ну можливо і не повністю  але можна було б і щось покраще придумать. ГГ один з найгірших , що я бачив включно з Наруто
Вот свет клином сошелся на этом Хикару. Вот в Еве Синдзи тоже мега-талантливая личность с расшатанной психикой... и ничего, местами интересно смотрится. Нужно трезво понимать, что Макросс - это, в первую очередь, подобие космического мьюзикла, где есть лавстори и драматические моменты. А всякие расколбасы с Зентради, супер пушки и т. д. - второсортная чушь. Если начать разбираться во всех sci-fi штуках сериала, то можно накопать немало эпик фейлов. Вот только стоит ли?

Послано: 23 Февраль 2009, 12:40:43
ГГ один з найгірших , що я бачив включно з Наруто

конечно, ведь он наиболее правдоподобный  >:(
не без этого :)
« Последнее редактирование: 23 Февраля 2009, 12:46:16 от Alex_Fox »
Записан
    nr: Ричард Докинз - "Бог как иллюзия"
"...you cann't take the sky from me..." © Joss Whedon, FireFly

Сергійко

  • Ветеран
  • *****
  • Карма: +463/-17
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 1600
  • дедушка своей внучки
    • FTP
    • Просмотр профиля
Macross
« Ответ #1 : 23 Февраля 2009, 13:24:46 »

Нужно трезво понимать, что Макросс - это, в первую очередь, подобие космического мьюзикла, где есть лавстори и драматические моменты. А всякие расколбасы с Зентради, супер пушки и т. д. - второсортная чушь.
У цьому відношенні Macross: Do You Remember Love значно більш вдалий, так як тут основна увага сконцентрована саме навколо головних героїв, їх почуттів, емоцій, розкритті їх образів та характерів, і космічні баталії во істину виглядають лише як декорації, як фон для всього цього. І атмосфера дещо інша, аніж в серіалі, більш, я би сказав, мелодраматична: можливо, це досягається більш вдалим поєднанням музики із основним сюжетом, можливо, самим сюжетом, який тепер зовсім по іншому нам подають, зміщюючи основний центр уваги із оповіді про подорож багатостраждального Макросса на, як я вже сказав, персонажів і їх відносини

Alex_Fox

  • Адекватный Мудак
  • Модератор
  • *****
  • Карма: +2391/-95
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 6333
  • Why do you hate gingers so?
    • Просмотр профиля
Macross
« Ответ #2 : 24 Сентября 2009, 00:08:57 »



  
  Не каждое хорошее произведение способно, помимо формирования положительных отзывов у зрителя, стать началом существования своего собственного мира, именуемого Вселенной. Где окончание повествования – это всего лишь отправная точка в долгой истории, которая существует по своим законам, со своими правилами, своим стилем и своим «фирменным почерком». От унылой штамповки продолжений и приквелов подобные истории разнятся, в первую очередь,  неуклонным следованием основным идейным принципам и поддержание неразрывной связи со своим первоисточником-основателем. Вследствие чего создается образ незаконченного повествования. «Незаконченного» в хорошем понимании этого слова. Ощущение захватывающего многообещающего приключения, которое не должно заканчиваться.
  Космос, как ничто другое, идеально подходит для Великих «бесконечных историй». Бескрайний, завораживающий, неизведанный, таинственный. В нем зарождаются новые звезды и уходят в небытие целые планеты. Где-то там, внутри этой ледяной темноты, среди далеких созвездий хранится ответ на множество вопросов. Именно к этому ящику Пандоры стремится  человечество. Если начать разговор об эпических историях на космическую тематику, то, если не сразу же - в первых рядах уж точно, прозвучит знакомое многим «Macross». И если только ставшая на аниме-крыло молодежь единогласно начнет скандировать «Ранка Ли и Шерил Ноум!», то опытные сэмпаи сдержанно несогласно покачают головой: «Линн Минмей и Миса Хаясе». Именно с них все начиналось, именно они были той самой «альфой» всего. Макросс – не просто классика своего жанра, основа целой серии полнометражных фильмов и сериалов. Это послание, содержащее в себе дух тех времен, когда нездоровый романтизм побеждал зло, и все аниме было не такое, и делали его по-другому. Прошли десятилетия, появились новые графические технологии, ныне в произведениях иные приоритеты, но «суть» Макросса осталась неизменной: любовь и человечность превыше всего. Но одним лишь космосом не завоевать уважения и любви зрительской аудитории. Полеты среди звезд и сражения – не единственный атрибут Вселенной Макросс. Всегда присутствуют романтические отношения между героями, с обязательным любовным треугольником. К каким бы далеким горизонтам не стремился бы человек – он все равно будет человеком. А значит, будет любить, мечтать, страдать и бороться за свое место под солнцем. Но и это не все: говорим «Macross» - подразумеваем «песня». Да-да, здесь поют всегда и везде. Это не только красивая «фишка», но и важный элемент сюжета практически всех произведений из цикла. Сила песни может согреть человеческую душу и достучаться до ледяного сердца врага, пускай даже он инопланетного происхождения. Земляне, как наследники «Протокультуры», могут своими песнями и силой воли одолевать несметное количество врагов. Такова краткая суть всего Макросса.
  К самому первому сериалу «The Super Dimension Fortress Macross» меня сподвигнула  банальная вещь – «Macross Frontier». Хотелось узнать каков на вкус этот фрукт. Но, наткнувшись на замечания в отзывах, что в нем много ссылок и связей с предыдущими произведениями, подумал «Чем чёрт не шутит!». Вот так непринужденно добрался до «отца-основателя» Макросса. Признаюсь, меня изначально смущала и дата релиза сериала (1982 год), и прорисовка, и сама идея больших роботов-истребителей и т. д. Теперь, оглядываясь на пройденный путь, с улыбкой вспоминаю свои прежние беспокойства. Конечно, не все гладко и замечательно, есть и недочеты, и пробелы, и явно слабые произведения. Но ни смотря ни на что, в ключевых моментах, в своей фантастически-романтической ауре, иногда в постановке боевых сцен, Макросс очень хорош. Как марка с именем, на этикетке которой красуется «since 1982».
  Перед тем как начать небольшой экскурсию по произведениям, сразу отмечу, что просмотрено не все, имеющее хоть мало-мальское отношение к Макроссу. В первую очередь это касается порождения «загнивающего капитализма» в лице Robotech и «еретических» Macross II, которые создавались без участия «основателей» серии. Также полнометражка «Macross 7» не удостоился моего внимания из-за одноименного сериала. Считаю, что потеря не столь велика и никаких существенных пробелов в восприятии всей сюжетной Вселенной не несет. В остальном – все строго по хронологии выхода произведений. Так что начнем.
  Когда в далеком 1982 году некто Сёдзи Кавамори в поте лица принимал активное участие над сценарием «The Super Dimension Fortress Macross», то вряд ли он в полной мере осознавал во что, в итоге, выльется его труд и у истоков чего он находится. Непонятным образом простая пародия на космические сериалы переросла в популярный самодостаточный продукт. Показательным служит хотя бы тот момент, что в онгоинге сериал стал «длиннее». Вот так вместо запланированных 26 серий получилось 36.  Если в начале Макросс выглядел трешовой несурядицой, то ближе к финалу старался играть на очень серьёзных моментах. Детская летающая стрелялка превратилась в неплохую романтическую историю, полную драматизма и боевых сцен. Такое удачное смещение акцентов в произведении сделало его одним из лучших представителей жанра. Космические битвы, любовь, слезы и радость. И пускай все это выглядит наивно, утопически нереально. Плевать, что Валькирии с кораблем Макросс вызывают ироническую улыбку. Неважно. Единственное что имеет значение – происходящие события. Борьба двух влюбленных девушек за сердце любимого мужчины. Миса и Линн так хороши. Обе очаровательные. Даже сегодня «Гиперпространственная крепость Макросс» смотрится на уровне. Представьте, как он смотрелся в 1982-м году. Сериал очень силен в музыкальном плане. Понравилось все, начиная от песни в опенинге. Песни Линн Минмей звучат везде и постоянно. Все произведение «пропитано» ими. А как вам кадры с юной поющей звездой на фоне решающей битвы? Вот она – эпичность! До последнего выдоха, до последней ноты, до последней капли крови. Не столь показательная, не столь пафосная, не столь безрассудная. Но все же эпичность с благими намерениями и благими делами. Кратким резюмированием будет мысль, которая посетила меня после просмотра сериала: «The Super Dimension Fortress Macross» нужно воспринимать не как фантастический рассказ, а как космическую сказку. Именно такие вещи именуются «fairy tale». С принцессами, которых спасают прекрасные принцы, с борьбой добра над очевидным злом. Единственное что – сказка музыкальная и принцессы поют песни. В общем, идея применима в обязательном порядке ко всей Вселенной Макросс. В отношении первого Макросса осталось добавить оценку: 8/10. И лучи добра, которые это произведение шлет каждому.
  Далее в 84-м году вышел «Macross: Do You Remember Love?». Полнометражный фильм по мотивам сериала. Интересен тот факт, что это ремейк по мотивам сериала, а не его подробный пересказ. Хотя начальный сеттинг такой же. Но события и сюжетные повороты местами сильно отличаются от первоисточника. Зато неизменным остался треугольник «Миса-Линн-Ичиджо». И самая хорошая новость: любовные мотивы играют ключевую роль. Кадров с боями стало меньше, зато романтики больше. Герои раскрыты более удачно. Слез из зрителя выдавлено еще больше. И, конечно же, песни, песни и снова песни. С моей точки зрения – самый удачный представитель цикла. Трогательный, добрый, романтичный и наивный. Оценка: 9/10.
  Следующим в очереди у нас «Macross Plus». А вот здесь добрая сказка временно прекращает свое вещание. «Плюс» - очень мрачный и напряженный «Макросс». Показатель драматизма зашкаливает, бои динамические. Достаточно «взрослое» произведение. Хронологически действия разворачиваются после разборок с Зентради в «Гиперпространственной крепости Макросс». В очередной раз не подвели песни и музыкальное сопровождение. Оценка: 8/10.
  А вот с «Macross 7» дела обстоят печально. И проблема не только в сюжете, где, мягко говоря, странная идея боевого применения песни, доведена до высшего абсурдного уровня. Если о противостояние с инопланетной расой гигантов еще можно рассуждать непредвзято, то появление протодьяволов назвать удачным адекватным ходом – уж никак не выйдет. Парящие в гуще врагов «нафаршированные» акустической системой (?) Валькирии и бравый ГГ, у которого в кабине  боевой машины вместо штурвала гитара (??), а также общая тактика ведения боя: не стреляйте в них – я буду петь свой j-rock (??!) – все перечисленное вызывает нездоровые ассоциации с некоторыми медицинскими заведениями. Сериал блеклый и невыразительный. Романтика, как таковая, в наличии имеется, но она заметно уступает первому Макроссу, да и героиня с Линн и Мисой рядом не валялась. Школьница – что с нее возьмешь? Кстати, о бравом ГГ: ненормальный оптимист и пацифист Некки Басара, вроде как, выглядит волевой и целеустремленной личностью. Но  вспоминаем Ваша Паникера из «Trigun» и издевательски смеемся в лицо Басаре. Единственная отрада, а также спасение «Семерки» от полного оценочного разгрома – песни вымышленной группы FireBomber. Много «джей-рока» и драйва. Это хорошо. Именно последний нюанс позволяет оценку произведения дотянуть до 7/10. Вдогонку упомянем «Macross 7 Encore» и «Macross 7 Dynamite». Эти OAV в полной мере соответствуют стилю «Семерки», а значит унылые и никакой особой ценности ни для жанра, ни для цикла произведений не несут. Хотя, возможно, особо рьяные поклонники что-то позитивное в них найдут. А я расщедрюсь на оценку 6/10. Больше не просите.
  Далее снова о приятном: «Macross Zero». В 2002 году истосковавшиеся фанаты получили очередную порцию позитивных эмоций. К сожалению, не в виде сериала, но зато качественными OAV. Приквел оригинального сериала, особенно после неоднозначной «Семерки», смотрится с большим удовольствием. Из всего Макросса «Ноль» наиболее скуден на песни (правда, присутствующее их небольшое количество очень хороши), зато неимоверно богат на графические изыски и невероятные воздушные бои. Детальная прорисовка Валькирий и захватывающая сражений. И да – пофигист Фоккер в молодости. А также любовь, романтика и тропические острова. Если в хронологическом плане «Macross Zero» привязан к «Гиперпространственная крепость Макросс», то в сюжетном – это пролог к «Фронтиру». Воспринимается именно так, особенно после просмотра упомянутого сериала. Итого: заслуженная 8/10 и чмоки очаровашкам-сестричкам Саре и Мао.
  К 25-летию сериала был приурочен выход 25-ти серийного «Macross Frontier». Очередная угроза для флота Макросс и, как обычно, только песня сможет помочь одолеть врага. Прогорев на мистически демонах из космоса, авторы вернулись к проверенной версии инопланетной угрозы. На этот раз человеческая раса вместе с бывшими заклятыми врагами Зентради, которые смогли в полной мере проникнуться силой Протокультуры и жить в согласии с людьми, противостоят агрессивно настроенным жукам (фильму «Starship Troopers» горячий привет). В общем, история так себе, хотя могло быть все намного хуже. Ведь совершенно все равно против кого сражаться: жуки, динозавры или голова Николсона. Самое интересное в Макроссе происходит за кулисами баталий. В Фронтире мы снова видим стандартный любовную геометрическую фигуру, а значит будут слезы, расставания и сладость поцелуев. И все это под жизнерадостные песни участников этого треугольника. К сериалу трудно предъявить претензии, если говорить о его песенной части или о графике. Бои динамичные, Валькирии выглядят внушительно. Но в остальном, особенно с приближением финала, у меня сформировалась стойкая мысль: «Макросс стал до неприличия современнее». Понятно, что сегодня публика отличается от своих «коллег» из далеких 80-х: другие предпочтения, другие тенденции в произведениях. Все это очевидно и, что логично, нужно принять такие вещи как необходимое. Но очень сложно. А ведь новомодного в «Фронтире» много чего: и на все 120% моэ девочка в очках с большими сиськами; и такой себе милый мальчик с высоким уровнем интеллекта и с внешностью ученика начальной школы (хотя его интеллект не мешает ему принимать идиотские решения, а потом жевать сопли на ровном месте); тематика фансервиса и панцу и т. д. Любовная линия проигрывает по всем фронтам оригинальному сериалу. К тому же она получилась какой-то детской и несурядной. Мало того, что все закончилось, по большому  счету, ничем (ага, снова школьные мотивы – зачем расстраивать поклонников каждой из девушек), а главный герой был показан в свете полного тормоза в личных отношениях, так еще наивная школьница Ранка Ли чуть не обскакала на личном фронте матерую Шерил Ноум (и это при том, что последняя дает зеленоволоске 100 очков форы по всем пунктам). А страдания Ранки? А ее мотивации своих импульсивных поступков? Сценаристам удалось практически «невозможное»: из начального статуса «прелесть какая дурочка» перевести девочку в новый статус «ужас какая дура». Браво! Юное поколение радостно хлопает в ладоши, а ветераны эти ми же ладошами изображают феспалмы. Вот такая показательная печальная история. На счет оценки – 7/10. Хотел бы поставить больше, но не могу. Такое прощать нельзя. Но в общих чертах, как продолжение цикла Макросс, сериал понравился.
  В заключительной части пару слов на счет тех вещей, которые связывают все сериалы и фильмы из цикла. Радует, что оригинальный сериал не остается забытым. Ссылки на него можно найти очень часто. Это, в первую очередь, касается Линн Минмей. Макросс полон референсами. Воспоминания о Минмей, ее образ, песни с предыдущих произведений цикла. В «Семерке» встречаются герои с первого Макросса, в «Нуле» яростно сражается Фоккер, «Фронтир» много в чем ссылается на тот же «Ноль». По этому поводу случались казусы. Смотревшие «SDF Macross» помнят с каким событием связан ананасовый пирог. Когда в схожей ситуации в «Macross Frontier» был упомянут ананасовый пирог – паника среди зрителей началась нешуточная (как оказалось, небезосновательно, хотя все закончилось не столь драматично).  Старания создателей держать все произведения под одной вывеской Macross приносят свои плоды. Даже не смотря на то, что иногда не все складывалось удачно с очередным пополнением цикла. Вселенную Макросс есть за что любить поклонникам и есть за что уважать противникам. Можно спорить о качестве произведений, о сюжетных моментах или о персонажах. Но очевидным остается одно: Macross – это устоявшееся имя среди космических сериалов, с которым стоит считаться, а некоторым стоит на него ровняться.
« Последнее редактирование: 24 Сентября 2009, 00:20:29 от Alex_Fox »
    nr: Ричард Докинз - "Бог как иллюзия"
"...you cann't take the sky from me..." © Joss Whedon, FireFly

Сергійко

  • Ветеран
  • *****
  • Карма: +463/-17
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 1600
  • дедушка своей внучки
    • FTP
    • Просмотр профиля
Macross
« Ответ #3 : 25 Ноября 2010, 20:47:02 »

Хороша рецензія вийшла у Alex_Fox, мені навіть і додати то, за великим рахунком, нічого, тому що все написане майже абсолютно точно передає і мої власні емоції. Але не можу не написати все-таки пару слів.
Брався за перегляд оригінального серіалу тому, що, по суті, не бачив нічого подібного і слабо уявляв собі, чого чекати від перегляду, але розраховував побачити хороший, витриманий часом твір у добрих старих традиціях. І не розчарувався. В процесі перегляду серіал подобався все більше, а сюжет часто радував неочікуваними і оригінальними (в усякому разі для мене) ідеями.
Сам твір при перегляді залишав враження, що деякі елементи в ньому явно розраховані на молодше покоління, до якого я відносився колись, і я намагався зрозуміти, наскільки добре я би зрозумів ідеї твору і як би я його сприймав, проглядай тоді, коли я дивився Вольтрона і Трансформерів, асоціації з якими в мене мимоволі виникали. Втім, це було трохи важкувато, бо сюжету останніх я не пам'ятаю узагалі.
Сама історія розвивається в декілька етапів, кожен з яких досягає свого епогею. Але поступово стає зрозумілим, що не космічні бої головне, і не сама війна, а саме персонажі, їхні відносини, почуття, думки, мрії... І, звісно, та роль, яку може зіграти в долі людини пісня. Зентраді теж з часом  уподібнюються людям, тому все вищесказане стосується і їх. Космос лише додає епічності і необхідні декорації. До речі, останні слова викликали в мене асоціації, про які скажу трохи згодом
«SDF Macross» більш ніж гідний уваги, нехай і має ряд "недоліків", які там можна знайти. Та їх там цілий вагон, але переваги настільки значущі і беззаперечні, що ці недоліки повністю нівелюються і стають "цікавою особливістю". Це можна сказати і про мальовку, і про космічні бої, які тепер сприймається як частина духу тих часів (хоча особисто мені графіка сподобалась). Наводити тут якісь оцінки я не буду, вірніш не хочу, тому що все це дуже суб'єктивно.
Про "Macross: Do You Remember Love?" я вже висловлювався трохи вище, додам тільки: автори не стали робити простого переказу, і розміркували дуже правильно, тому що потреба і сенс такого твору сумнівні, і в той же час йому було би не уникнути нарікань фанатів, тому що обов'язково довелось би щось вирізати і залишати за кадром, нехай навіть і додали би нових пісень. А так - це вже інша історія, а тому і претензій бути не може (скоріше якраз навпаки).
"Macross Flashback 2012" по суті є лише музикальним кліпом і його внесок досить сумнівний, але дивиться на ура через певний період часу (більше року) після серіалу і фільму (до останнього тут, по-моєму, відсилань навіть більше). До речі, повторно переглядаючи нещодавно, звернув увагу на цікавий кадр:
Виявляється, ідея назви останнього поповнення серії виникла у творців щонайменше за двадцять років до його випуску; навіть дату виходу майже точно навели.
"Macross II: Lovers Again OVA" спочатку пропустив і переглянув вже після першої повнометражки Frontier'а. Як відомо, творці оригінального Макросу викреслили цей твір із оригінального Всесвіту (і, мабуть, заслужено), але, тим не менш, він міг би стати якщо не гідним, то принаймні середнього рівня поповненням серії, якби реалізував весь свій потенціал. А певні задатки були, однак практично всі складові, за виключенням хіба що дизайну мехів, були недореалізовані. Любовна лінія між персонажами маже зовсім не розвинута; над SDF-1 Macross, вибачте, познущались; пісні для такого бренду, як Макрос, звучать занадто рідко, але і ті, що є, досить посередні (хоча тема пісень розкрита); в певних місцях сюжет і розкриття персонажів розвивається занадто рваним темпом, мабуть, в розраховуванні на те, що певні моменти зрозумілі самі по собі і без того, щоби їх явно показувати,– втім, це ще можна списати на обмеження формату, хоча серйозним мінусом я це називати у будь-якому разі не став би; мало відсилань до оригінального Макросу, однак це теж можна зрозуміти з точки зору відсутності достатньої кількості прав на сиквел у творців. Космічні бої, в принципі, виглядають непогано, у порівнянні із тим же "SDF Macross", а от сюжетом "Macross II", звісно, поступається, хоча із "Macross 7" у цьому сенсі міг би і посперечатись. Втім, реалізувати можна було би і покраще, тому що в мене залишилось таке враження, що автори багато задумали, але мало показали. Тим не менш, твір залишив не таке вже і неприємне враження, і якщо дивитись неупереджено, то цілком можна приємно провести час.
"Macross Plus" вельми відрізняєтсья за духом від "SDF Macross". Чому ж тоді він відноситься до всесвіту Макрос? Я би навів таке міркування: ідеї і історію "Macross Plus" можна було би розповісти і в іншій формі і в світі, не пов'язаному із Macross. Але створити, тобто придумати і реалізувати, а тим паче розкрутити новий всесвіт не так просто; в той же час, маючи потужне першоджерело, можна на його фоні розкрити нові думки і розказати іншу оповідь. Це можна поріняти із декораціями, що створюють в театрі для якої-небудь епічної постанови: ось вже всі покази закінчені, афіші зірвані, а глядачі задоволені, але ж створені декорації то нікуди не викидаються. І, плануючи нову постановку, куди простіше, логчініше і, як я вважаю, правильніше скористатись вже готовим матеріалом, замість починати все створювати заново. Тому що це забиратиме забагато зусиль і часу, і відволікатиме від самого головного - самої п'єси; а час дії п'єси можна підлаштувати і під ту епоху, до якої відноситься реквізит. От тільки об'єднує різні частини циклу дещо більше, аніж просто декорації. Це певний дух, але чисто в технічному плані можна виділити три обов'язкові основні риси, що стали визитівкою Макрос: пісні (причому не просто як музичний супровід, а як важлива частина сюжету), любовний трикутник у різних варіаціях, і, хотілось би сказати - космос, але, пам'ятаючи про Macross Zero, це було би не зовсім вірно, тому, мабуть - винищувачі серії VF і пілоти? То ось, все це має "Macross Plus", крім відсилань до попередника, як то змоги знову побачити SDF-1 Macross. Сам же твір виконано у досить темних і суворих тонах, а про ту певну наївність і дитячість, яка відчувалась і в "SDF Macross", і особливо в "Macross 7", і навіть певною мірою у "Macross F", тут можна повністю забути, а та безшабашність, якою відрізняється Ісаму, лише підкреслює всю серйозність твору. Цей твір дещо важкуватий для розуміння, і, якби не дещо невиразна кінцівка, цей твір можна було би оцінити досить високо. До речі, те, як переробили "Macross Plus OVA", мені не дуже сподобалось, тому що оповідь стала менш послідовною.
"Macross 7" насправді по-своєму цікавий, але ідея спірітії і протодевілів виглядає вже аж занадто надуманою. Зентраді сприймаються нормально, так як вони з самого початку були одним з основоположних елементів всього циклу, а безособові вайри цілком нормально сприймаються у якості природних ворогів людей. Крім того, занадто вже твір одноманітний і затягнутий, з часом трохи набридає. Але є епічність, обезбашенність, ну і пісні - куди ж без них, вони і не дають остаточно занудьгувати. Любовні потуги Мілени виглядають просто вбого і приплетені сюди, скоріше, для галочки. Зовсім трохи більше мені сподобалась остання OVA,– можливо, тому, що вона все-таки чимось трохи відрізнялась від TV, OVA і Movie, і була трохи ліричнішою.
"Macross Zero" вразив спочатку графікою, потім видовищністю битв, згодом - красою і виразністю персонажів, а саме двох сестер, після цього - красою і мелодійністю пісень, далі - все цікавішим, захопливішим сюжетом, що розвивався на диво послідовно, і в кінці, коли повітряні бої вже трохи набридли і почали приїдатись, розчарував не найкращою кінцівкою. В усякому разі, я чекав чогось іншого, а запропонований варіант мені до душі не припав.
І ось ми підійшли до щойно переглянутого мною "Macross Frontier". Скажу чесно, сподобалось. Переглядав на одному диханні (нехай і не за один присіст), і в кінці залишилось враження, ніби-то побував на концерті, або на якомусь святі. Дуже яскравий і видовищний твір, і так само як для оригінального серіалу, недоліки помічати не хочеться. Особливо цікаво було бачити відсилання до попередніх частин, як, для прикладу, зйомки Ланки в ролі Мао із Macross Zero, що саме по собі відсилало до Macross 7, де був епізод, коли Мілена знімалась в ролі Лінн Мінмей.
все закончилось, по большому  счету, ничем
А це, до речі, і справді трохи засмучує. Все-таки, якби автори наважились зробити якийсь вибір, то це було би величезним плюсом, до того ж, в дусі оригінального серіалу. Залишається тільки сподіватись на те, що виправляться в другому фільмі, хоча, чесно кажучи, віриться слабо.
Мене спочатку збила з пантелику наявність кількох версій першої серії. Їх є три: Deculture edition - передпоказ 2007 року (27 хв.), власне версія ТВ-показу (24 хв.) і Yack Deculture edition (32 хв.), що виходила на DVD і BD, і є поєднанням перших двох. Всі три версії мають різний ED
Маю сказати, що "Macross Frontier ~the false DIVA~" приємно здивував. Чекав незначної переробки на кшталт "Macross Plus OVA" або "TTGL Movie", а отримав набагато більше, тобто щось на кшталт "Macross: Do You Remember Love?". Не можна сказати, щоби історія була докорінно перероблена, але змін справді багато: нових сцен, мабуть, додали навіть більше, аніж залишили від серіалу. Сам сюжет у загальних рисах той самий, але в деталях змінили практично все, і в більшості випадків - у кращу сторону. Я вже мовчу про те, що ми отримаємо ще кращу графіку, що, втім, очікувано, і нові пісні, що радує.
Ну і, як на мене, у порівнянні із серіалом сюжет став більш довершеним, продуманим, послідовним і менш затягнутим (хоча останнє теж зрозуміло, враховуючи формат), і єдиним мінусом тут виступає те, що у цьому сенсі менше уваги приділяється другорядним персонажам, і також слабше розвинута тема становлення Ранки як співачки, і ще пару дрібниць. Але, врешті-решт, вдалість задуму все-таки визначатиметься саме другим фільмом, поки що ж можу лише сказати, що стартову площадку для якісного продовження і закінчення створили дуже хорошу і перспективи переплюнути серіал у авторів є.
Я розмірковував, чому мені так сильно сподобався останній серіал, у той час як оригінальний, по суті, нічим особливим йому не поступається, і зрозумів - тому що сподобались пісні. В серіалі 82-го, як і в "Макрос 7", я пісні і музику сприймав якось нейтрально, без особливих симпатій або антипатій, а от музика із Zero, Plus і Frontier зачепила за живе.
А поки що сподіватимемось, що на F ця серія не закінчиться, і порадують нас іще творами, про які можна буде ось так ось порозмірковувати.
« Последнее редактирование: 12 Декабря 2010, 08:16:14 от Сергійко »

Сергійко

  • Ветеран
  • *****
  • Карма: +463/-17
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 1600
  • дедушка своей внучки
    • FTP
    • Просмотр профиля
Macross Frontier: Sayonara no Tsubasa
« Ответ #4 : 30 Октября 2011, 02:33:52 »

 :band:
Справдилось те, на що я так довго чекав - вихід на дисках Macross Frontier: Sayonara no Tsubasa
Що сказати? Я задоволений. По-перше, на відміну від першого фільму, котрий ще мав деякі спільні моменти з серіалом, в цей раз узагалі інша історія. По-друге, ще більше пісень. І, найголовніше, нова, гідна кінцівка. Яка дуже порадувала. Якщо після перегляду фільму у вас лишились питання, перечитайте це:
三角関係について
「TVシリーズのときから気になっていたことがありました。
 シェリルは劇場版前編でフロンティア船団に来て助けてもらっただけで、
 初対面のアルトをあそこまで好きになれるのだろうかと。
 もしふたりの過去に接点があれば、それはランカが思う以上にふたりの心の中に深く残っているのかもしれない。
 彼にとっては白黒つける話ではなく、今の気持ちを素直に口にしただけなんでしょう」
「ランカは自分の言葉で、きちんとアルトに気持ちを伝えることができました。だからいいのです。
 ランカの心の中で決着はついたのです。むしろランカにとってシェリルは恋でも歌でも一番わかりあえる、
 大切な存在になっているんじゃないかな。シェリルも同じようにランカを想っているでしょう。
 ライバルを超えた絆でふたりは結ばれているんですよ」

アルトの生死について
「アルトが消えてしまって、僕が思った以上にショックを受けた方が多かったようですね。
 すみません。最後までよく観ていただければわかりますが、確かにアルトはフォールドをしているんですよ。」

シェリルの目覚めについて(目覚めないなんてかわいそう!という意見について)
「実はそれに似た話は実際に聞くんですよ(苦笑)アルトがフォールドしたあたりから
 胸がいっぱいになって、何か見ているのに見えていない。
 本編を2回、3回と繰り返し観ているうちにわかってきた、という方もいるそうです。
 エンドロールに登場するキャラクター達にもヒントがあるので、
 彼らの“その後”がきっと想像できると思いますよ!」

30周年について
「今のところ『マクロスF』本筋の物語はこれで完結。
 ランカの魔法少女ライブのスピンオフとかなら、やってみたいですけどね。
 2012年に『マクロス』は30周年を迎えます。
 その頃にはまた別のアプローチができればと思っています。
 みなさんとまたお会いできますよう!」

Source kresphy @ Macross world.

The gist is:

The triangle

On the Sheryl/Alto side. Kawamori answered that their meeting in the past was made to have a greater impact of how they touched each others hearts. Because they had time constrains in the first movie. He liked to add it to show their attachment.

On Ranka-> Alto. He says that this time she's able to convey her feelings to Alto (in words). So her feelings settled in her (aka it gives her peace of heart that she confessed).

Sheryl & Ranka. Sheryl became someone important to Ranka, as she could understood perfectly what she felt, in her singing and her romantic life. Ranka was the same for Sheryl. Their bond surpasses rivalry, they are "binded/tied together."

Alto: what happened to him

He's alive after all. Kawamori was quite shocked people were upset about his disappearance and assumed he died. He assumed the audience would watch the ending more carefully: he definitely folded.

Sheryl's awakening

He also heard people's laments of how poor Sheryl's she won't wake up. He says that they must have been really unsettled about Alto's missing that they didn't see "it" (her awakening) when they actually should have see "it". At least after the audience watched the film at least three times, they realized this (that she's awakening at the end). The ending credits also have hints about this, pay attention to what characters appear (hypothesis: he means the "dShudistab"? For those who don't know the black credits feature Sheryl and Ranka giving a rather cheerful duet concert together... and talking to each others as musical background. Thus, it seals Sheryl is awake and singing, this was intentional). He says we can imagine what happens to them (Alto, Sheryl and Ranka) afterwards.

But I guess that Alto/Sheryl wedding poster that was featured in Macross Ace this month leaves scarcely little to our "imagination."

Upcoming 30th Anniversary (of Macross):

Macross F is finally complete with this film (note: which was only promoted for the love triangle resolution. "End of triangle" was the subtitle after The Wings of Goodbye). Unless he's going to do a magical girl Ranka spin off (jokingly said), there's nothing more to tell as far he's concerned.

In 2012, there'll be a new approach to the Franchise (which means it'll be a brand new series).


Note I'm translating my impressions and not literal quotes (except in some sides).
Тепер лишилось тільки дочекатись якісного російського сабу і переглянути ще разочок чи два
Записан

Сергійко

  • Ветеран
  • *****
  • Карма: +463/-17
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 1600
  • дедушка своей внучки
    • FTP
    • Просмотр профиля
Macross Frontier Music Clip Collection
« Ответ #5 : 18 Января 2012, 16:37:54 »

Macross Frontier Music Clip Collection - Nyankuri - залиште в Макросс Ф тільки музику, і ось що ви отримаєте.
Ексклюзивні інтерв'ю + нові кліпи (хоча там, де косили під вокалоїда, мені не дуже). Особливо вразило і порадувало прев'ю "Макросс Зеро". Це було щось, я аж згадав все хороше, що було в ОВА-шці. Тим, кому сподобався Макросс Ф - до перегляду обов'язково.
До речі, переклад з усіма піснями збільшив задоволення від перегляду рази в два.
Записан

Сергійко

  • Ветеран
  • *****
  • Карма: +463/-17
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 1600
  • дедушка своей внучки
    • FTP
    • Просмотр профиля
Macross
« Ответ #6 : 30 Мая 2013, 05:11:32 »

Музика з Macross Frontier настільки шикарна, що з нею влаштовують концертні турне. Пруфлінк (бюджетний варіант) (на ютюбі все розбито на маленькі шматочки). Після виходу фільмів репертуар міг би бути навіть ще багатше
Macross 7 теж не пасе задніх: Fire Bomber First Live. До речі, не пропустіть решту спешлів, вони досить цікаві
І ще я ось що хотів сказати з приводу Macross Plus: Вокалоїд почав розроблятись у 2000-му і сьогодні звісткою про те, що комп'ютерна програма здатна збирати натовпи народу на концертах, нікого не здивуєш. ОВА ж вийшла аж у 1994-му, отож бо. Тепер лишилось тільки дочекатись, коли Вокалоїд почне гіпнотизувати людей і захоплювати світ
А тим часом до нас дійшло се диво: Macross FB7. Тепер чекаю, коли з'являться саби
Записан

Tlia

  • Тюша
  • [Anime-KPI]
  • *****
  • Карма: +1174/-65
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Женский
  • Сообщений: 5554
  • танцующая в темноте (ц)
    • Мой статус
    • Просмотр профиля
Macross
« Ответ #7 : 30 Мая 2013, 10:24:15 »

Музика з Macross Frontier настільки шикарна, що з нею влаштовують концертні турне.
Вот кстати да. Несмотря на всю мою нелюбовь как к аниме в частности, так и к жанру в целом, музыка там действительно офигенна. Там, кстати, везде один композитор, или разные? (а то я как-то не смотрела)
Записан
Спать/Тюша - мой новый старый ОТП
FAAAAAAAABULOUS~

Сергійко

  • Ветеран
  • *****
  • Карма: +463/-17
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 1600
  • дедушка своей внучки
    • FTP
    • Просмотр профиля
Macross
« Ответ #8 : 30 Мая 2013, 10:57:15 »

Несмотря на всю мою нелюбовь как к аниме в частности, так и к жанру в целом,
Невже воно тобі так нелюбе тому лише що в ньому є меха?

Там, кстати, везде один композитор, или разные?
Йоко Канно в Macross Frontier і Macross Plus

Tlia

  • Тюша
  • [Anime-KPI]
  • *****
  • Карма: +1174/-65
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Женский
  • Сообщений: 5554
  • танцующая в темноте (ц)
    • Мой статус
    • Просмотр профиля
Macross
« Ответ #9 : 30 Мая 2013, 11:03:20 »

Невже воно тобі так нелюбе тому лише що в ньому є меха?
Не "потому, что в нём есть мехи", а "потому, что это меха". Видишь ли. В Еве тоже есть ГЧБР, но там это не жанр. А в Макроссе, как и в Гандамах, мехи - это не просто элемент декорации, это центр вселенной, двигатель сюжета и ГГ.
Записан
Спать/Тюша - мой новый старый ОТП
FAAAAAAAABULOUS~

Сергійко

  • Ветеран
  • *****
  • Карма: +463/-17
  • Оффлайн Оффлайн
  • Пол: Мужской
  • Сообщений: 1600
  • дедушка своей внучки
    • FTP
    • Просмотр профиля
Macross
« Ответ #10 : 30 Мая 2013, 11:13:24 »

А в Макроссе, как и в Гандамах, мехи - это не просто элемент декорации, это центр вселенной, двигатель сюжета и ГГ.
Називати після Гандамів Макросси мехами мені якось аж навіть соромно. Якраз-таки в Макроссі меха - не головне, там більшу роль відіграють любовні лінії, пісні і ще війни, однак меха там десь на третьому плані. Так само як і в Єві, те що в Макроссах є кілька моделей ГЧБР, не робить її мехою. Ось в Гандамах - там і справді меха, вона ж і на першому плані, і рушій сюжету, і центр всесвіту
« Последнее редактирование: 30 Мая 2013, 11:17:26 от Сергійко »
Записан
 

Страница сгенерирована за 0.49 секунд. Запросов: 54.