є по цій темі анекдот:
їдуть у купе четверо. до риму. розговорилися. один із них римлянин. от він і пита:
- а Ви на скільки їдете у рим?
перший: на три дні
римлянин: о, то Ви все встигнете побачити
другий: на два тижні
римлянин: ну... Ви побачите дещо менше
третій: а я їду у рим, щоб там оселитися
римлянин: ... а от Ви нічого там не побачите...
дем'янів ліз Ви не побачите. вовчинецькими горами не полазите. біля пасічнянських озер не побуваєте. лебедів у міському парку не погодуєте та й на острів закоханих на міському острові не завітаєте. за 40 грн. у 3D алісу не сходите...
а усе решта - дуже навіть
далі писатиму ІМХО. рекомендую я так, а чинити як - воля Ваша
по-перше, варто ходити пішки (якщо не будете переобтяжені сумками, а будете - їх можна залишити у камері схову)
по-друге (якщо приїжджаєте на з/д вокзал), одразу ж навпроти буде скверик. переходите до нього і пройшовши його по діагоналі виходите на таку собі дельту асфальтову - там три вулиці "зливаються". прямо перед Вами буде найширша - вулиця лепкого
леніна). ідіть по ній прямо до самого кінця - зліва буде вічний
згаслий вогонь, а прямо по курсу буде
театр ім.франка і сам франко готель "надія" (колись "Україна" і це було місцем злету нічних метеликів
(і метелиць?)). його варто побачити хоча б тому, що там: а) колись стояв "рожевий слон"
(аналог: екскурсія по руїнах якогось замку, де вже й стін нема, але Вам про них усе-одно варто знати. з точки зору екскурсовода); б) за ним розташовано меморіальний сквер (зело рекомендую. там навіть денис січинський похований). і гробики такі... склепінчасті;)) якщо гарна погода - там можна посидіть на лавочці і попить пива. дуже натхненне місце
; в) фасад будинку дуже... радянський. оживили його... барвисто
там фонтан - однояйцевий близнюк того, що на майдані у Києві
ставши обличчям ДО готелю, повертайте направо. дійдете до кінця стометрівки
автохтонна назва пішохідної частини вулиці незалежності. справа - піца плюс (мені особисто подобається та, що біля ратуші. але якщо будете дууже голодні і ще півгодини не потерпите - прошу дуже!). трішки далі зліва - реприза (я б на каву, все ж, сходила у віденську кав'ярню - трішки далі по стометрівці, майже уже наприкінці її (для Вас. насправді - наприпочатку))
... не знаю чи воно Вам тра, але якщо що... на суші краще йти у суші-студію: стоїте обличчям до полотна стометрівки і йдете праворуч. оминаєте ріг із піцою плюс - вул. вагилевича. навпроти кафе пегас
йдете стометрівкою і все розглядаєте. справа буде вальяж (це якщо б дорожчої кави захотілося. за Київськими цінами). а ще - обеліск подарований ковалями місту. оце - не пропустіть
по-п'яте, перед тим як стометрівка розшириться у таку собі площу з музичним фонтаном посередині, справа, буде дерево. подароване все тими ж
або й іншими ковалями місту. з гойдалкою
особисто моє місце намбер ван для відвідин у франику
дійшовши до кінця стометрівки (на другому боці - піцерія челентано) повертайтесь назад до "роздоріжжя" із деревом, і йдіть цього разу наліво - до скверу/парку міцкевича
франик за архітектурою вважають дуже схожим на львів. в одному місці це відчувається просто капець сильно, так, наче якимось дивним чином хвилин на три Ти у тому таки львові й опиняєшся
. доходите до кінця бруківки і переходите на другу сторону. дорога "розбиває" сквер на дві половинки - умовно верхню (зліва побачите приміщення медичної академії - солідний такий будиночок якогось червонавого кольору) і умовно нижню (трішки далі там буде пам'ятник самому міцкевичу, голуби й дідусі, що безкінечно на лавочках грають у шахи та доміно). Ви йдете в умовно верхню, проходите її по діагоналі й бачите крихітну-крихітну вуличку, викладену бруківкою. йдете нею - се ВОНО
по-сьоме, як у парижі є ейфелева вежа, так у франику - ратуша. колишній "білий дім". у підвалах була міська в'язниця. подейкують, що її підземними ходами мож було й до дем'янового лазу (там де Ви не побуваєте) дістатися. цією вуличкою Ви вийдете прямо на неї (зліва буде та піца плюс про яку говорилося раніше). перед ратушею - фонтан "яйце". найпопулярніша точка для зустрічі
по-восьме, якщо стояти обличчям до яйця&ратуші - трішки назад і зліва - катедра. церква греко-католицька. справа від неї - фонтан св.Марії (монетку тра кинуть
) і площа, на якій монумент "сонце" (подароване все тими ж
або й не тими ж ковалями місту), а також художній музей (у приміщенні колишнього костьолу) із дзвінницею побіля
по-девяте, якщо стояти обличчям до яйця&ратуші - справа - "голубенька" церква. православна
по-десяте, якщо стояти обличчям до яйця&ратуші - вуличка справа, що йде попри "голубеньку" церкву - веде до "великого" ринку. йдете нею до самого її кінця і повертаєте направо - зліва буде доріжка до міських валів - колись тут закінчувалася станіславська фортеця, а зараз парк. там навіть є дім із "химерами" (я б сказала, жабами
). справа - франківський білий дім. там і обл- і міськдержадміністрації
по-одинадцяте, ставши обличчям до білого дому, поверніть ліворуч - і йдіть за вулицею. вона скоро поверне направо, а Ви тоді її перейдете і опинитеся знову на стометрівці. дійшовши до того ж роздоріжжя із "деревом" прикиньте скільки у Вас часу. якщо ще є - ідіть у парк шевченка. якщо ні - повертайтесь на вокзал
і нічого такого страшного
п.с. це все - в картинках
